Історико-культурні надбання Марокко
Історико-культурні надбання Марокко
Марокканський народ має багаті культурні традиції та історичну спадщину. В середні віки в межах Магрибу та мусульманської Іспанії на місцевій основі ця культура досягла високого розвитку і отримала назву іспано-мавританської, або арабо-іспанської, а також арабо-берберської, якщо мова йде про народи Магрибу. В старих містах Марокко збереглися зразки класичного арабо-берберського зодчества: мечеті, фортечні споруди, палаци, акведуки, бані, медресе, фонтани.
До провідних центрів, де збереглись історико-культурні пам’ятки країни відносять: Рабат ("рибат" - "укріплений монастир") – центр політичного життя країни і резиденція короля, один з великих центрів арабської культури й освіти, заснований у XII-XIII ст. на місці давньоримського міста Сала. Архітектура міста, у якій прекрасно поєднуються традиційні мавританські елементи і сучасні тенденції, гармонійно вписується в навколишній ландшафт, додаючи цьому біло-блакитному місту неповторний вигляд. Тут буквально сотні цікавих місць - "старе місто" ("медина"), фортеця Касба Удайя (X-XII ст.), Велика мечеть (XII ст.), найдревніша мечеть міста на вулиці Джемаа (1150 р., реконструйована в XVIII ст.), мечеті Мулай-ель-Мекки, Мулай-Слиман (1812 р.), Аль-Фас та ін., залишки мечеті Якуба аль-мансура (1196 р., колись найбільша мечеть Сходу - 2,5 га площі, 19 залів, 14 воріт, 400 колон) з "вежею Хасана" (44 м.), древні стіни і чудотворне джерело некрополя Шеллах, мавзолей, у якому знаходяться могили королів Мухаммеда V і Хасана II, Королівський палац (1864 р.) та багато іншого.
У місті величезна кількість музеїв – Музей античності, Музей археології, Музей марокканського мистецтва, Етнографічний музей (Музей народних ремесел) у будинку кінця XVII ст., Художня галерея воріт Баб-Руах ("ворота вітрів"), Музей природної історії, оригінальний Поштовий музей і т.д.
На іншому березі ріки Бу-Регрег розташоване стародавнє поселення – Салі, головними визначними пам'ятками якого вважаються Велика мечеть, медресе (1333 р.) і відоме місце паломництва – мусульманська каплиця Сіді-аб-даллаха бен-хассуна, оточені лабіринтом вузьких вуличок і критих переходів. За 13 км на північ від Рабату знаходяться сади, розбиті в 1951 р. французом М. Франсуа, де виростає більш 1500 видів рослин із усього світу. У 9 км. на південь від столиці розкинувся чудовий Національний зоопарк.
Марракеш – один із найпопулярніших туристичних районів країни. Місто поділене на дві частини, що яскраво відрізняються одна від одної - історичний район Медини і житловий район Гелиз. Центром Марракешу вважаються оточена "риадом" мечеть Кутубія (XII ст.) з величезним мінаретом (77 м. висотою) і площа Джема-ель-Фна, від яких і розходяться усі великі вулиці. До числа найбільш цікавих об'єктів міста входять мавзолей засновника Марракеша - Юсуфа бен Ташфина, за яким лежать чудові ворота Баб-Агвенау, що відкривають прохід до касбе Альмохадів, мечеті Золотих Яблук (мечеть Касба) і гробниць династії Саадидів. Цікаві ворота Баб-Герима (XVI ст.), руїни колись чудового палацу Ель-Бади ("Незрівнянний"), медресе і мечеть Бен-Юсуф, Кубба-аль-Баадийн (XII ст.), "єврейський квартал" Милла - осередок ринків і синагог, палац Дар-ель-Гдауї, завита Сіді-абд-аль-азиза, Сіді-бель-Аббас (1605 р., одне з найпопулярніших місць паломництва) і Сиди Слимана аль-джазули біля воріт Баб-Тагзут, мавзолей Сіді ас-сухейли (один із семи марракешських святих), фонтан Муасин (найбільший фонтан у Марракеші, 1570 р.), палац Бахия ("палац Красуні", 1880-87 р.), ворота Баб-Фальктен, Баб-эль-Кемис, Баб-ель-Нкоб ("потайні двері"), Баб-Дждид, Баб-Сіді-Рхарб, Баб-Тагзут та ін. Варто відвідати королівський палац Дар-Ель-Махзен, де в даний час розміщується офіційна резиденція його величності (закритий для відвідування), палац Дар-Ес-Саид (XIX ст., зараз тут Музей образотворчого мистецтва), фонтан Ешроб-у-Шуф ("випий і захопися"), сади Менара з однойменним палацом, будинок Опери, мечеті Ель-Аргуаса, Баб-Дуккала, Муасин (1573 р.), стіни старих укріплень (висота 8-10 м., 202 прямокутні вежі) та ін..
Марракешські ринки ("сук") - це щось особливе! Відкриті зазвичай з 8.30 до 20.00, вони і самі по собі є визначними пам'ятками, а також дозволяють у живу познайомитися із звичаями цієї країни, та недорого придбати безліч сувенірів і прекрасних виробів місцевих ремісників. Цілий квартал ринків тягнеться навколо площі Джема-ель-Фна, ринок пряностей знаходиться поруч із площею Рабах Кедима, ринок музикантів Кимахин знаходиться за однойменними воротами на вулиці Баб-Дуккала. Також цікаві ринки Фарбарів, Мідний, Столярів, Ювелірів і Ель-Кебир, Шуари, Кшешбія, Хададин (ковальський), Шрайтин (шкіряний), Смата (взуття), Елю-Хана, Симарин, Атарин, Рабия (ринок килимів), Ель-Маази (ринок виробів з цапиної шкіри), Ель-Бтана (виробу з баранячої шкіри), Ларзаль (вовна), ринок фруктів і овочів на Знект Рахба, ринок антикваріату "Лампа Аладдина", критий Центральний ринок на вулиці Мухаммеда V.
У місті безліч музеїв, серед яких особливо цікаві музей Дар-Си-Саїд в однойменному палаці, найцікавіша виставка здобутків марокканського народного мистецтва в "Будинку тсикивина" на вулиці Дарунок Бахия, музей ісламського мистецтва Мажореля, невеликий етнологічний музей Берта Флінта й ін. [16; 154].
Касабланка ("білий дім") - найбільший порт, ділова й індустріальна столиця Марокко, розташована на атлантичному узбережжі південніше столиці. Тут розташовані офіси майже всіх найбільших марокканських компаній і банків. І в той же час це древнє місто, відроджене наприкінці XVIII ст. по велінню султана Мухаммеда бен-Абдаллаха, яке має бурхливу багатовікову історію, що наклала свій відбиток на його вигляд.
"Стара Касабланка" – це лабіринт обрамлених аркадами вузеньких вуличок і глинобитних будинків у традиційному арабському стилі, а по суті - нескінченний східний ринок. Вона поділена на так називані "стару Медину" з її мечеттю Шлех і ринками, і "нову Медину", відому десятками мечетей, розкішною резиденцією ори Махакма-дю-Паша (зараз це палац правосуддя), монументальною брилою кафедрального собору Нотр-Дам (церква Богоматері Лурдської, 1956 р.) і багато іншого. Також цікавий парк Арабської Ліги (найбільший у місті), собор Сакре-Кер, візитна картка міста – Велика мечеть Хасана II (друга по величині в ісламському світі після мечеті в Мецці, 1993 р.), квартал базарів Хаббус, одне з найбільших у світі казино – рідкість для ісламського світу і мальовничий парк Ісеско. Центром сучасного міста є площа Об'єднаних Націй – перехрестя найбільших міських вулиць, осередок банків, кінотеатрів, кафе і шикарних магазинів. Тут завжди вирує настільки рідке для Сходу світське і нічне життя. Дуже вдалий і гармонічний ансамбль площі Мухаммеда V містить у собі Палац правосуддя, будинки префектури, пошти, французького консульства, невеликий сквер і музичний фонтан.
Біля Касабланки розташовані руїни древнього міста Анфа, курортне містечко Айн-Диаб і протяжна курортна смуга вздовж берегу Атлантики, що тягнеться аж до Темари і Мохаммедія, а також доступна тільки для мусульман древня кубба Сіді-абд-ер-рахман.
Фес ("кирка", "мотика") є релігійним і культурним центром королівства, а також його колишньою столицею. Сюди біг пророк Магомед, коли в Мецці йому загрожувала небезпека, а зараз це одне з найвідоміших курортних міст країни, що по праву пишається своєю найбагатшою історією. Як і всі марокканські міста, Фес розділений на дві частини - "стару" Фес-ель-Балі і "нову" Фес-ель-Джедид, де знаходиться літній палац короля.
Старе місто ізольоване древніми фортечними стінами і нараховує близько 9400 дуже вузьких вуличок і провулків. На Палацевій площі розташовані Королівський палац, будинок колишнього Арсеналу (зараз тут працює фабрика), величні ворота Баб-Декакен (XIV ст.) і безліч старих будинків. Дуже цікаві сади Бу-Джелуд і ворота Баб-Бу-Джелуд, мечеть Мулай-Ідріс з усипальницею Ідріса II, що вважається засновником міста (IX століття, одна з святинь, що найбільш охороняється – не мусульманам і тваринам заборонено навіть наближатися до неї), медресе Бу-Інанья з курантами XIV ст., мечеть Газлеан, медресе Аттарин і Шерратин (1670 р.), мечеть Карауин (IX ст., закрита для немусульман), у якій розташовувався знаменитий університет Феса, один з найстарших у світі, а також середньовічні караван-сараї - "фондуки" Тсетаунин і Неджарин (XVII ст.). Не менш цікаві палац Дар-Батха (XIX ст., зараз тут розмістився Музей мистецтва і традицій Феса), Андалуська мечеть (IX-XIII ст.), єврейський квартал Меллах, ювелірний ринок біля воріт Баб-Смарин і т.д.
"Новий район" Фес ель-джедид почав будуватися поруч із древньою мединою в XIII в. Тут найбільш цікавий комплекс – королівський палац Дар-ель-Махзен площею 100 га, "квартал горщечників" у воріт Баб-Фтух, чия продукція відома далеко за межами країни, а також величезний "квартал шкіряників". У місті, окраїни якого розташовуються практично в передгір'ях Атласу, знаходиться один з перших сучасних термальних центрів країни, а екскурсії, що починаються звідси в мальовничі гірські райони на околицях, користаються незмінною популярністю у туристів.
Мекнес лежить західніше Фесу і часто називається "марокканським Версалем". "Старе місто Мулай-Ісмаїл" – серце Мекнеса, розкинулось на схилі пагорба й оточене 25-кілометровою стіною, із-за якої визирають численні мінарети мечетей. Головними визначними пам'ятками є величезні ворота Бердаїн, Баб-ель-Кхемис, Баб-ель-Ретх і Баб-Мансур, руїни палацу Дар-Кебир, колосальний кам'яний басейн Агидал, будинок Дар-ель-Ма ("будинок води"), в'язниця Кари (Християнська в'язниця), медресе Бу-Інанья (1358 р.), кубба Сіді-Айса, мечеть Сіді-Саїд (XVIII ст.) і Етнографічний музей у красивому будинку Дар-Джамай (XIX ст.).
У 31 км. від Мекнеса знаходяться руїни давньоримського міста Волюбіліс (II-III ст.), розташовані біля підніжжя гори Зерхуна. Це найкрасивіші і найвиразніші руїни римського періоду в Марокко. Розкопані та частково відновлені Капітолій (217 р.), Форум, Тріумфальна арка на честь імператора Каракалли (217 р.), житла багатих городян, "будинок Орфея" і "будинок Венери", а також десятки приголомшливих мозаїк. У 4,5 км. від Волюбіліса розташоване культове місце паломництва марокканців - мавзолей Мулай-Ідріс в однойменному селі.
Танжер. Крім чудових пляжів і відмінного сервісу, одна з головних визначних пам'яток міста – ринки. У самому центрі знаходиться Гран Сокко ("Великий базар"), де допізна йде азартний і гучний торг, показують своє мистецтво численні заклинателі змій, дресирувальники, фокусники і т.п. По четвергах і неділях працює великий базар поруч з облицьованою різнобарвною керамічною плиткою мечеттю Сіді-Бу-Абиб (1917 р.). Цікаві ринок антикваріату біля площі Касба, а також ткацький ринок у глибині Медини і "ринок контрабандистів" у будинку стародавнього караван-сараю. Головні визначні пам'ятки міста Азела - Касба Азела, Медина і палац шерифа Ахмеда-ель-Райсуни. Трохи на схід лежать руїни античного міста Котти.
Ес-Сувейра. Серед численних історичних пам'ятників міста найбільш цікава колишня резиденція ори (зараз тут Музей Сіді Мохаммеда бене Абдалла), вулички і будинки в мавританському стилі, фортечні стіни, що оточують стару Медину, Головна мечеть, бастіони ель-бермиль і ель-баруд, Морські ворота (1769 р.) з невеликим дерев'яним мостом, Баб-ель-Себаа ("Левині Ворота"), наймальовничіший порт Ес-Сувейра і, звичайно ж, численні ринки. Ес-Сувейра є безперечним центром марокканського мистецтва, тут маса галерей, серед яких найбільшою популярністю користуються художні галереї Фредерика Дамгаарда і "Отелло" [2]. В околицях міста лежать знамениті Пурпурні острови й острів Могадор, а також Дарунок-Султан ("замок у пісках", кінець XVIII ст.), "марабу" (мечеть на місці гробниці пустельника) у Сіді-Кауки, мальовничий пляж Сіді-Харраз і численні колоритні берберські поселення.
Через усю країну, від долини ріки Сус до оазису Тафілалет і від долини Урика до Тізі Н'Теста, проходить справжня "зона берберів", яку варто відвідати заради знайомства з цією унікальною культурою і її колоритною архітектурою. Також слід відвідати такі місця, як розщелина Азиф-Айт, долина Унила, улоговина Тистулт, Варзазат, Сук Джему Гхмат, древній Укаймеден в західній частині національного парку Гравюр Репестр, Тамеслот, Танаут, древні соляні розробки в Уйрган, батьківщина династії Альмохадів - Касба Тинмель, фортеця Глауї і численні поселення на границі пустельних районів [20; 206].
В Марокко багата не тільки традиційна, а й духовна культура, особливо фольклор. Це найбільш зрозуміла й близька для широких мас форма творчості. В танцях і піснях виражаються важливі моменти життя як минулого, так і теперішнього: трудові будні, сімейні і великі всенародні свята.
З 1960 р. щорічно в руїнах палацу Ель-бадії (Мараккеш) проводиться двотижневий Фестиваль народних мистецтв. Це найграндіозніша фольклорна вистава країни, під час якої проходить величезна кількість найрізноманітніших дійств і заходів фольклорних груп із усіх кінців Марокко. Цікаві Фестиваль Троянд у Ель-кела М'гуна (травень), Фестиваль воску в Салі (проводиться в період Маулида), Вишневий Фестиваль у Сефру (червень), Міжнародний Фестиваль духовної музики у Фесі (червень), Міжнародний Фестиваль Рабата (червень), Фестиваль верблюдів у Гулимині (липень), Фестиваль популярної музики в Сайдії (серпень), Культурний Фестиваль в Асилі (серпень), Фестиваль у Ерфуді (жовтень), Кінний Фестиваль у Тиссі (жовтень), унікальний Піщаний марафон (234 км. по пустелі) та ін..
У країні досить складна система свят, побудована на датах ісламського календаря. Цивільні свята відзначаються досить скромно, мусульманські ж, напроти, часто супроводжуються пишними церемоніями. Найбільш важливе свято - Рамадан, коли протягом світлого часу доби щирий мусульманин дотримує помірності, але після заходу сонця практично скрізь відкриваються ресторанчики, торгові точки і розважальні заклади. Під час Ід ас-сагира (продовжується три-чотири дня) влаштовуються карнавали, ходи і вуличні вистави до ранку.
"Муссем" - традиційні релігійні церемонії місцевого значення, що проходять у визначені дні і присвячені визначним подіям (всього в країні щорічно проходить більш 650 таких свят). У "муссем" звичайно проводяться численні паломництва і фольклорні заходи - джигітування, ярмарки, танцювальні вистави і племінні обряди. Особливо барвисті вересневі муссеми Сиди Абдалла бен Ясина, Аль Гуерна і Сиди Бонатинана в Марракеші. Також великою увагою користаються муссем Сетти Фатма (кінець серпня), "муссем заручених" у Імилчилі (3-й тиждень вересня), "муссем фініків" у Ерфуді (жовтень), муссем Сиди Мухаммеда бене Насера (у день Ашура), "муссем троянд" у Ель-Келаа-де-Мгуна (кінець травня), муссем Асни (червень), муссем у Гулимині (травень), "муссем мигдалю" у Тафрауті (лютий), "муссем молока" у Імуззет-дес-Іда (серпень), муссем у Ес-Сувейрі (травень), муссем долини Урика (серпень) та ін.