Соціально-економічні умови Рівненської області

Соціально-економічні умови Рівненської області

Разом із Волинською Рівненська область входить до Північно-Західного економічного району. За потужністю та різнобічністю промислового потенціалу  вона займає провідне місце у цьому економічному регіоні. Рівненська АЕС забезпечує електроенергією весь Північно-Західний економічний район. А найбільший промисловий вузол цього економічного району – Рівненський.

До його складу входять Рівне, Дубно, Здолбунів. Провідними галузями вузла є машинобудування і металообробка, харчова, легка промисловість, будівельна індустрія. У Рівному знаходяться  такі великі підприємства, як ВО «Газотрон», «Азот», «Рівненський завод тракторних агрегатів», заводи високовольтної арматури, торгового обладнання. У Рівному розвинута будіндустрія (комбінати домобудівний, великопанельного домобудування, ВО «Рівнезалізобетон») та деревообробна промисловість (ВО «Рівнедерев»).

Провідною галуззю Дубна є харчова промисловість, Здолбунова – будіндустрія. Підприємства хімічної промисловості випускають хімічні добрива, товари побутової хімії. У Рівненській області налагоджена обробка граніту і базальту та бурштину. Харчова промисловість базується на власній сировині. Набули розвитку цукрова, м’ясна, маслоробно-сироварна, борошномельно-круп’яна, хлібопекарська та овочеплодопереробна галузі.
Основна частина галузей легкої промисловості також використовує місцеву сировину. Це шкіряно-взуттєва і особливо лляна галузі. Із сировинних регіонів льон надходить на заводи первинної обробки, льоноволокно – на Рівненський льонокомбінат, де з нього виготовляють тканини. В області працюють підприємства текстильної, швейної та панчішно-шкарпеткової промисловості.
Для соціально-економічного зростання Рівненська область має багатий потенціал: і географічний, і історичний, і транспортний. Через область проходить
мережа важливих для України шляхів сполучення, в тому числі і міжнародного
значення : залізничні магістралі Київ-Варшава, Київ-Луцьк, Київ –Львів та ін.
У Рівненській області нараховується 27 вищих навчальних закладів. Найбільш відомі – Рівненський державний технічний університет, Рівненський державний гуманітарний університет, Національний університет «Острозька академія». У цих навчальних закладах працює понад 1462 працівників, які займаються науково-дослідною роботою.

Вченими навчальних закладів області підтримуються зв’язки  з навчальними закладами Польщі, Німеччини, США, Франції, Угорщини, Чехії, Словаччини, Алжиру, Канади, Росії, Республіки Білорусь, що сприяє подальшій інтеграції регіону до світової науки. 
Унікальні природні ландшафти є в Березнівському районі, так звана «Надслучанська Швейцарія»; природний заповідник «Соколині гори»; базальтові стовпи Берестовецьких кар’єрів на Костопільщині; родовища бурштину на півночі області. Цікавий своїм розмаїттям екзотичних порід дендропарк Березнівського лісового коледжу. Знаний в Україні і Юзефінський парк з тисячолітнім дубом та природний заповідник «Вишнева гора».
Серед санаторіїв з мінеральними водами найвідоміші «Червона калина» (с. Жобрин Рівненського району) та «Горинь» (с. Степань Сарненського району). Значні рекреаційні ресурси  та сприятливі природнокліматичні умови має зона навколо Хрінницького водосховища у Демидівському районі.
Рівненщина володіє необхідною природою та матеріально-технічною базою для розвитку екстремальних видів туризму: військового, авіаційного, мисливства, сплаву на плотах, відпочинку в сідлі.
Рівненщина має значний потенціал для розвитку релігійного туризму, тому що в області збереглося багато культових споруд. Крім того в с. Онишківці Дубенського району є чудодійне джерело Святої Анни з цілющою водою. Воно є місцем паломництва християн з різних куточків України та з-за кордону.
В області існують передумови для розвитку сентиментального туризму. До 1939 р. значна частина поляків проживала  у цих місцях. Багато вихідців з України, які проживають у Канаді, США та Австралії бажають відвідати Батьківщину. Все більше розвивається сільський зелений туризм. Є багато власників агроосель. Цей вид туризму сприяє розвитку малого і середнього бізнесу у сільськогосподарських регіонах, і він допомагає вирішувати проблеми зайнятості населення.

Але в реальній економічній ситуації краю є проблеми:
1. Демографічна ситуація. У області досить високий для України природний приріст населення. Значна частина населення вимушена здійснювати сезонні міграції в пошуках роботи. Тут гостро постають проблеми раціонального використання трудових резервів.
2. Екологічні проблеми пов’язані з радіоактивним забрудненням північної частини Рівненської області внаслідок катастрофи на ЧАЕС.
3. Фінансування регіону відбувається по залишковому принципу, не включення його до першорядних.
Внаслідок впливу обмеженого фінансування туризм не набув належного розвитку, незважаючи на значні лісові масиви, вигідне геополітичне та транспортне положення, великої мережі річок (сприятливі умови для розвитку риболовного та мисливського туризму).
У 2003 р. на території Рівненської області налічувалось 39 суб’єктів туристичної діяльності, у 2002 р. – було 34 і за цим показником вона посіла 21 місце в Україні. Було надано туристичних послуг 41940 туристам (іноземним – 2241; виїздним – 5663; внутрішнім – 34036)2.
Туристично-рекреаційні можливості Рівненської області забезпечує сервісна мережа обслуговування. Для надання туристичних послуг приїзжим та мешканцям Рівненщини створено у м. Рівне дочірнє підприємство АТ «Укрпрофтур» під назвою «Рівнотурист». Це підприємство організовує міські екскурсії (автобусні і тролейбусні) та екскурсії по області (автобусні).
Основними напрямами розвитку туризму в Рівненській області є:

1. Міжнародний туризм та проведення спільних туристичних маршрутів з Білорусією;
2. Організований туризм відомими історичними місцями Рівненщини;
   
3. Відпочинок і оздоровлення людей в мережі будинків відпочинку, пансіонатах, санаторіях тощо;
4. Комерційний туризм;
5. «Дикий» туризм – самостійно відпочиваючі жителі інших регіонів і країн.