Музеї та музейні комплекси на Рівненщині
Музеї та музейні комплекси на Рівненщині
На Рівненщині є кілька державних історико-культурних заповідників та багато історичних і краєзнавчих музеїв. У затишному куточку Малого Полісся недалеко від села Пляшева Радивилівського району знаходиться державний історико-меморіальний музей-заповідник «Козацькі могили» з монументом в честь 540-річчя битви (1991 р.) Влітку 1651 р. на полях сіл Пляшева і Острів відбулась кульмінаційна битва Визвольної війни українського народу (1648-1654 рр.) під проводом Богдана Хмельницького, яка ввійшла в історію як битва під Берестечком. У ній брало участь біля 200 тис. чол. Спочатку у битві з польською армією короля Яна Казимира українські козаки перемагали. Але в ході битви Кримський хан Іслам-Гирей зрадив Богдана Хмельницького у черговий раз.1 Українські козаки героїчно боролись, але результат битви був вирішений. І хоч селянсько-козацька армія зазнала поразки, польській шляхті не вдалося поставити на коліна український народ. Вже через два місяці Б. Хмельницькому вдалося знову зібрати багаточисленну армію, з якою Ян Казимир не відважився вступати у відкритий бій. На початку ХХ ст., під час прокладання дороги від Дубно до Берестечка, яка проходила через поле битви, було знайдено багато людських кісток і зброї. Було прийнято рішення зібрати всі знайдені бойові реліквії і вшанувати пам’ять полеглих, а для пам’ятника почався збір грошей. Під керівництвом архітектора В. Леонтовича в 1910-1914 рр. на острові Журавлиха, поблизу місця битви, будується Георгіївська церква-мавзолей, яка не має аналогів в Україні. Вона збудована в стилі українського бароко.
Її іконостас та деякі внутрішні розписи виконав відомий художник Іван Їжакевич. Георгіївська церква має два поверхи – надземний і підземний. У підземеллі знаходяться престол і церква Параскеви П’ятниці. Перший підземний поверх призначений для основної церкви «небесного захисника» Георгія Побєдоносця. Це не церква, а вівтар. Перед самим іконостасом з-під землі виходить символічний «жертовник» - ліхтар перед саркофагом із козацькими останками, які знаходяться в підземній П’ятницькій церкві.1
У 1912 р., коли розпочався благоустрій «Козацьких могил» сюди із сусіднього села Острів перевезли дерев’яну Михайлівську церкву, збудовану ще у 1650 р. народними майстрами. У цій церкві козаки освячували зброю. Після переносу на нове місце Михайлівська церква була з’єднана П’ятницькою церквою підземним переходом, де розміщено саркофаги з останками полеглих козаків і селян. У Михайлівській церкві добре зберігся двоярусний іконостас, який звертає на себе увагу витонченими царськими воротами, в основу орнаментального малюнку якого невідомий майстер поклав традиційний мотив виноградної лози.2
Ще нижче, на захід від Михайлівської церкви знаходиться головний вхід на територію музею-заповідника – масивні цегляні ворота з арочним проїздом. У невеличкому, але дуже місткому музеї розміщені знахідки, виявлені під час археологічних розкопок, які проводились з 1970 р. на місці козацьких переправ.
У сосновому лісочку на узвишші – могильні хрести, на яких викарбувано число «1651», а нижче знаходиться легендарна Козацька яма, де нібито лежить затоплене золото Богданового війська.³ З 1967 р., відколи відкрита експозиція державного музею-заповідника «Козацькі могили», вона є однією з найпопулярніших туристичних об’єктів на Рівненщині.
Рівненський обласний краєзнавчий музей був організований у 1940 р. У ньому два відділи: природи та історії. Експозиції музею розповідають про господарське, соціальне та культурне життя області протягом усієї історії краю.
Увагу відвідувачів привертають археологічні, мінеральні, етнографічні колекції. Експонуються оригінальні документи і пам’ятки трьох періодів російських революцій, документи, особисті речі учасників Великої Жовтневої революції. Музейні експонати широко висвітлюють партизанський рух на Рівненщині в роки Великої Вітчизняної війни, героїчну діяльність підпільних організацій.1
Дубнівський краєзнавчий музей. Він має два відділи: природи та історії. У першому відділу – матеріали про флору і фауну західних областей України, зокрема Рівненського Полісся. У другому відділі історії зібрані археологічні колекції, пам’ятки княжої доби, визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького, матеріали з історії міста. Значна кількість документів і матеріалів розповідає про революційні події 1905 р., про боротьбу Дубнівщини за владу рад у 1917-1920 рр., за возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною. Привертають увагу експозиції, присвячені Великій Вітчизняній війні.
Острозький краєзнавчий музей. Заснований у 1913 р. Знаходиться у колишньому замку Острозьких. У шести залах розміщені матеріали, які відображають історію краю Острога з давніх часів і до наших днів. У музеї є цінні археологічні колекції, експонати живопису, народного художнього промислу, кераміки.3
Експозиція «Острог, як один із культурних центрів України ХV ст.» розповідає про Острозьку академію, про прогресивну діяльність місцевого гуртка вчених, літераторів і педагогів.
Експозиція одного із залів відображає Визвольну війну українського народу під проводом Б. Хмельницького. Окремі стенди висвітлюють життя і діяльність видатних діячів, які жили, працювали або перебували в Острозі. Першодрукаря Івана Федорова, ректора академії Герасима Смотрицького та ін.
Літературно-меморіальний музей М. О. Островського (с. Вілія Острзького району) розміщений в одноповерховому будинку, де проживала сім’я Островських. У ньому зібрані документи, фотографії, що відтворюють життєвий і творчий шлях письменника. Експозиція першої кімнати присвячена дитячим та шкільним рокам письменника. Серед його особистих речей рахівниця, дитячий стіл, за яким Микола вчив уроки. Друга експозиція розповідає про життя М.Островського у 1919–1925 рр. Документи розкривають перед нами образ полум’яного борця за владу Рад. В окремій кімнаті можна побачити десятки екземплярів книг М. Остроського, які видані на різних мовах у нашій країні і за рубежем. Перед музеєм – обеліск, який увіковічує в металі героїчний образ письменника.
Кімната-музей Олеко Дундича. Музей створено в с. Олександрії, де загинув легендарний командир полку Першої Кінної армії часів громадянської війни 1918-1920 рр. серб Олеко Дундич.
Зібрані в музеї документи та фотознімки розповідають про бойову діяльність Олеко Дундича в буремні роки громадянської війни. Тут газетні вирізки, спогади людей, які добре знали героя та документальні книги про його життя.
Кімната-музей Т. Г. Шевченка. У селі Вербі Дубнівського району у 1964 р. відкрито кімнату-музей з нагоди 150-річчя з дня народження великого Кобзаря.
Експонати знайомлять відвідувачів з життям і діяльністю великого сина українського народу, його літературною та художньою спадщиною, а також перебуванням у с. Вербі восени 1846 р., коли Т. Г. Шевченко мандрував по
Волині, як художник Київської Археографічної комісії. Зібрані численні експонати: вишиті портрети Кобзаря, малюнки та сюжети творів поета, альбоми з фотографіями та репродукціями картин, присвячених діяльності революціонера-демократа. Демонструється літературна карта, яка розповідає про подорож Т. Г. Шевченка по Рівненщині.1
Проаналізувавши історико-культурний потенціал Рівненської області, автор дійшов висновку, що область надзвичайно приваблива для туристів і екскурсантів. Вищеописані об’єкти можуть стати базою для створення цілої низки пізнавальних туристично-екскурсійних маршрутів.